Чому я більше не молюся словами “Господи, благослови та освяти цю їжу…”
Всі знайомі мені християни перед їжею молилися словами: «Господи, благослови та освяти цю їжу…» Так молився і я, доки не зустрів людину, яка показала мені у Біблії тексти, які переконали мене переглянути таку практику. Якщо ви з тих, хто також «благословляє їжу» в молитві, у цій статті я збираюся поставити під сумнів такі молитви. Мова не про те, що одні звикли молитися так, а інші інакше. Мова про те, чому вчить Біблія і чому вона не вчить. І як виявиться згодом, питання про молитву за їжу гостріше та глибше, ніж здається на перший погляд. Чому? Тому що воно стосується не тільки їжі, але і виховання наступного покоління. Але про це згодом.
Давайте неспішно та уважно вивчимо цю тему разом. У Старому Заповіті Бог дав Ізраїлю таке повеління:
І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі. (Повт. 8:10)
Тут сказано «будеш ти їсти… і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі». Святе Письмо закликає євреїв благословляти Бога за блага, які їм дані, включно з їжею. В Ізраїлі відтоді і донині моляться молитвою, яку вони називають «благословення на хліб», але що цікаво, благословляється у ній не хліб, але як і сказано у вірші вище, благословляється сам Бог:
БЛАГОСЛОВЕННИЙ ТИ, ГОСПОДЬ, НАШ БОГ, ЦАР ВСЕСВІТУ, ЩО ВИРОЩУЄ ХЛІБ ІЗ ЗЕМЛІ! (На івриті це звучить так: БАРУХ АТА, АШЕМ ЕЛО-КЕЙНУ, МЕЛЕХ АОЛАМ, АМОЦІ ЛЕХЕМ МІН ААРЕЦ!)
Це очевидно для кожного єврея: що благословляти перед прийомом їжі слід Господа, Того, Хто дає їжу. Ось чому у євреїв є така молитва і для їжі, є подібна і для пиття. Ось думки відомого шотландського богослова і тлумача Вільяма Барклі з цього приводу:
Коли юдей їв фрукти, він говорив: «Благословенний будь Ти, Цар всесвіту, що створює плоди на дереві». Коли юдей пив вино, він говорив: «Благословенний будь Ти, Цар всесвіту, що створює плоди вина». Коли він їв овочі, він говорив: «Благословенний будь Ти, Цар Всесвіту, що створює плоди землі». Коли він їв хліб, юдей говорив: «Благословенний будь Ти, Цар всесвіту, що породжує хліб із землі».
Таким чином, кожен прийом їжі у єврейській родині супроводжується за столом прославленням Бога і вдячністю Йому.
На сторінках Нового Заповіту ми неодноразово бачимо, як Христос молився за їжу:
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. (Мт.14:19)
І Він узяв п’ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. (Мк. 6:41)
Деякі помилково вважають, що слово «поблагословив» у цих текстах стосується хліба, але це не так, тому що євреї ніколи не благословляли хліб, а Бога, дякували Йому. Ось підтвердження цього аргументу. Читаємо текст про останню вечерю:
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Беріть, це моє тіло (Мк.14:22)
У цьому вірші є зворот «узяв хліб, благословив» (зауважимо, що тут не сказано, що Ісус благословив саме хліб). Ось як апостол Павло перефразував це:
Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!. (1Кор.11:23,24)
Для Павла, як для єврея, було очевидно, що коли Ісус «благословив хліб», Він віддав Богу подяку за нього, тому Павло так і написав «узяв хліб, подяку віддав…» Очевидно, що фраза «подяку віддав» стосується не хліба, а Бога. Як і слово «благословив» у контексті молитви за їжу в Біблії завжди стосується Бога.
Молитва за їжу в Новому Заповіті – це молитва подяки і прославлення Бога:
«Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!». (1Кор.10:30,31)
Так звідки ж пішла практика просити благословення на хліб? Можливо, через поверхневе розуміння цих двох уривків: 1 Тим. 4: 3-5 і Лк. 9:16. Починається уривок словами про неправдивих вчителів і продовжується думкою про молитву за їжу:
«… одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав. Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою». (1Тим.4:3-5)
Тут двічі сказано, що молитва за їжу – це молитва подяки. І їжа «освячується Божим Словом і молитвою». Правильно, а якою молитвою? Не молитвою прохання, друзі, а молитвою подяки. Цей текст не дає нам жодних підстав просити Бога, який послав нам їжу, ще й тепер благословити і освятити її, але закликає нас дякувати Творцю за неї. Тут також сказано, що їжа «освячується Божим Словом і молитвою» вже як факт нашої молитви подяки. Ні про яке прохання не йде мова.
А як же цей текст, де сказано, що Ісус благословив саме хліби?
І Він узяв п’ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові. (Лк. 9:16)
Так і є, Ісус «поблагословив хліб», але тепер із загального контексту Біблії ми знаємо, що це означає: Він віддав Богу подяку за нього, і тим самим «поблагословив їх» (1Тим. 4:3-5).
Ніхто з християн, які моляться словами «благослови їжу», не відповіли мені, як саме Бог відповість на цю їхню молитву-прохання. Чи повинен Він якось змінити властивості їжі? Позбавити її від шкідливих речовин? Відповідь проста: Він просто не просив нас молитися про їжу таким чином. Чи буде гріхом те, якщо я продовжу в молитві за столом просити Бога благословити їжу, адже я завжди так молився раніше? Перечитайте тексти, дослідіть цю тему самостійно і дайте собі відповідь на це питання самі. Я відповів на нього так: «Біблія не вчить мене просити благословення на їжу, тому я не буду цього робити. Відтепер і завжди я буду благословляти Бога».
ПИТАННЯ ГЛИБШЕ, НІЖ ЗДАЄТЬСЯ
Розумієте, причина, чому мене зачепила ця тема, є набагато глибшою, ніж може здатися на перший погляд. Центром молитви «благослови їжу» є людина. Самою своєю суттю це прохання – «про себе», в центрі якого – думка про власне благополуччя і безпеку. Це більше нагадує мені язичницьку молитву. Зауважте, я не кажу, що просити Бога про Його благословення невірно (адже Бог дозволяє нам просити Його благословення, наприклад, Чис. 6:22-27), але ключове питання полягає у тому, хто стоїть у центрі прохання про освячення їжі, і про те, з яким серцем воно озвучується. Очевидно, що щоденна практика подібної молитви лише заохочує споживацьке ставлення до Бога.
З іншого боку, в центрі молитви «благословенний Бог» знаходиться Творець. Такі молитви підносять і звеличують Даючого, і тренують наше серце у вдячності Творцю, поклонінні Йому.
Ключове питання: у якій атмосфері ростуть наші діти? Адже прийом їжі відбувається декілька разів на день, і те, що вони чують за столом, як ніщо інше, формує їхнє ставлення до Бога! Подумайте, недільну проповідь ми чуємо у двадцять разів рідше, ніж молитву за столом. Чи не тому в церквах із вуст християн звучать переважно молитви-прохання, і лише на Свято жнив (День подяки) звучить чудова проповідь про важливість вдячності Богу? Складно заперечити і сказати, що ці речі не взаємопов’язані. «Споживання» у сучасному християнстві формується кількома чинниками, і молитва за їжу крапля за краплею, день у день, відіграє у цьому процесі ключову роль.
Висновки: У результаті осмисленого вивчення цієї теми я поставив під сумнів свою попередню практику молитви за столом і почав молитися по-новому:
«Дякуємо Тобі, Господь, за те, що Ти даєш нам цю їжу. Прославляємо Тебе за Твою доброту та щедрість. Амінь». Тепер кожен сніданок, обід і вечеря – це не чергове прохання, але наше сімейне поклоніння Богу та прославлення Його. Питання не в тому, хто як звик молитися, а в тому, хто в центрі вашої молитви, і як це впливає на ваше близьке оточення.
Джерела:
- Коментарі У. Барклі на 1 Тим.4:3: http://azbyka.ru/otechnik/?Biblia/kommentarii-k-novomu-zavetu=22_4
- Благословіння на хліб: http://toldot.ru/tora/articles/articles_9731.html
Автор: Сергій Сологуб
Канал Бог та поклоніння Йому: особисте, сімейне, та спільне

Шурик
Кто не любит и кому не интересно общатся с Богом, тот всегда найдёт причину не молится.
Я боюсь, что эта статья, будет не верно воспринята.
Молится нужно всегда, если возможно до и после принятия пищи, прославить и благословить Бога, а после, если вы благодарны Ему, что вы наелись, выразите это Богу в ваших словах.