Чи варто проводити сімейне поклоніння, якщо немає дітей?

Час від часу у нас запитують: «Якщо у нас немає дітей, чи потрібен нам окремий час на тижні для сімейного поклоніння?» Особисто я переконаний, що потрібен. Чоловік покликаний бути священником в сім’ї незалежно від того, чи є діти. Його домашня паства – це його дружина. За прикладом Христа чоловік в сім’ї повинен ніжно турбуватися (з грец. «гріти» в Еф. 5:29) про свою дружину, причому насамперед духовно. Роль священника в Старому Завіті полягала у трьох основних функціях:

• наставляти народ в Законі Бога;
• молитися за народ;
• прикликати Боже благословіння на народ.

Таку потрійну турботу чоловік і повинен проявляти в своїй сім’ї. Добре, коли для цього у розкладі тижня є відокремлений вечір, чи, як це є у мого друга, три години середи в першій половині дня – йому робота дає таку можливість. З досвіду: якщо для цього часу не відокремлений конкретний відрізок часу, то він буде «плавати», а непостійність, як
відомо, завжди нівелює цінність.

(Матеріал взято з книги “М.О.М.Е.Н.Т.И СІМЕЙНОГО ПОКЛОНІННЯ. Навколо Бога в колі сім’ї. 25 зустрічей”. Сергій Сологуб. стор. 177)