Lectio Divina як метод роздумів

Практика молитовного читання

Божественне читання (Lectio divina) – це рід молитви, який бере свій початок у читанні Святого Письма. Мета Божественного читання – споглядання Бога через віру, щоб досягти єднання з Христом, а через Нього – наблизитись до Отця.

Божественне читання практикувалося в монастирях з часів пізнього Середньовіччя. «Lectio divina» можна уподібнити сходам із чотирма ступенями – духовними вправами, між якими існують внутрішні та логічні зв’язки. Читання, Роздуми, Молитва і Споглядання (lectio, meditatio, oratio, contemplatio) – ось чотири щаблі цих сходів.

Час, передбачений для “Lectio divina” – близько однієї години. Для здійснення «Lectio divina» необхідно вибрати відповідне місце – тиху кімнату, – де ніхто не завадить читанню та молитві.

Перед початком молитви слід зробити все можливе, щоб знайти внутрішню тишу: забути про буденні проблеми, відмовитися від тривог і хвилювань. Усі думки мають бути звернені лише до Бога. Потрібно відчути себе наодинці з Ним. Необхідно вірити в присутність люблячого і милостивого Господа і водночас усвідомлювати власну гріховність, неправедність.

1. Читання Біблії

Перш ніж приступити до читання Святого Письма, помолися Богу, щоб Він «відкрив очі серця твого» і дав тобі пізнати Себе, відкрив тобі Своє Обличчя у світлі віри. Молися з упевненістю, що будеш почутий, бо Бог завжди посилає Святого Духа тому, хто Його закликає з вірою, смиренністю та лагідністю.

Біблія, що лежить перед тобою, це не звичайна книга: вона містить Слово від Самого Бога, і через неї Бог хоче спілкуватися з тобою особисто. Читай обраний фрагмент уважно, повільно, кілька разів, намагаючись почути слова, що містяться в ньому, всім серцем, усім розумом, усім своїм єством. Фрази, які тобі сподобалися, вивчи напам’ять: вони стануть їжею на шляху твого життя. Зовнішня та внутрішня тиша має супроводжувати твоє читання та допомагати тобі слухати.

2. Роздуми

Роздум (meditatio) при Божественному читанні зосереджено на уявному повторенні та осмисленні прочитаного. Латинський термін ruminatio означає «розжовування» і найкраще описує таке повторення прочитаного, яке можна порівняти з розжовуванням їжі. Ми подрібнюємо прочитане, розжовуємо його, щоб нам було легше відчути та засвоїти Слово.

Роздуми підставляють моє життя під промінь світла, і в ньому висвічується, наскільки моє життя перебуває у злагоді зі Словом. Читання ставить нас перед Словом: я стою перед Словом як критерієм судження, еталоном, мірилом. Роздум дає Слову можливість проникнути в мене. Саме до цього Бог закликав Єзекіїля, звертаючись до пророка: «Сину людський, з’їж те, що перед тобою, з’їж цей сувій, а тоді йди й говори до дому Ізраїлю» (Єз. 3:1).
Під час читання ми намагаємося увійти в біблійний текст та збагнути його таємний зміст. Роздумуючи, ми чинимо протилежним чином: робимо так, що Слово проникає в нас. І це Слово є Христос, це Слово є Хліб, який Він Сам переломив для нас, як зробив це одного разу зі Своїми учнями в Еммаусі: «І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні» (Лк. 24:27).
Тільки коли ми «проковтнемо» біблійний текст (порівняйте «з’їж цей сувій»), він стане джерелом молитви і споглядання.

3. Молитва згідно з Писанням

У минулому, можливо, у вас була звичка під час читання швидко переходити від одного вірша до іншого, доки не прочитаєте весь уривок Писання. Ймовірно, ви хотіли знайти основну думку уривка. Але приходячи до Господа за допомогою “Молитви згідно з Писанням”, не читайте швидко, читайте дуже повільно. Не переходьте від однієї теми до іншої, поки не відчуєте серцевину прочитаного вами. Можливо, потім ви захочете взяти той фрагмент з Писання, який торкнувся вас і перетворити його на молитву. Молитва згідно з Писанням оцінюється не тим, скільки ви прочитали, а тим, яким чином ви це зробили. Якщо ви читаєте швидко, це принесе вам мало користі. Ви будете подібні до бджоли, яка ледве торкається поверхні квітки. Натомість, у цьому новому способі читання з молитвою, ви повинні бути подібні до бджоли, яка проникає в глибину квітки. Ви занурюєтеся глибоко, щоб підібрати нектар у надрах.

4. Споглядання Бога через Слово

Джерело споглядання Бога – Слово Боже. «Нехай же мудрий не вихваляється мудрістю своєю… Але хай той, хто хвалиться, вихваляється ось чим: тим, що розуміє і знає Мене, що Я — Господь, Той, Хто творить милість, справедливість і праведність на цій землі, бо до вподоби вони Мені» (Єр. 9:23-24). Предмет споглядання – не історія мого життя, не історія порятунку; предмет споглядання – Сам Бог. Звертаючись до Отця, Ісус такими словами говорить про споглядання: «Вічне життя в тому, щоб вони могли знати Тебе, Єдиного, Істинного Бога, й Ісуса Христа, Посланця Твого» (Ів 17:3). Споглядати це означає смиренно і безстрашно спрямовувати свій погляд на Бога, Який відкриває Себе в історії мого життя, освітленого Словом.

Якщо ви дозволите Слову оволодіти вами, ви чутимете навіть Його мовчання. (Бернардо Олівера)