Практичні поради для тихого часу

Поділюся деякими кроками, які допомагали мені впродовж бага­тьох років зберігати особисті стосунки з Богом особистими й уника­ти пастки спілкування з Ним лише у вигляді мого служіння іншим:

Час, що охороняється. Я намагаюся охороняти час особистого читання Біблії та молитви так само ревно, як я оберігаю своїх ді­тей. Щоранку я маю зустріч із Богом о 6:20 і ставлюся до цього так відповідально, наче це процедура діалізу нирок.

Втихомирений розум. В результаті опитування восьми тисяч читачів вебсайту «Прагнучи Бога” [Desiring God] виявилося, що 54% респондентів перевіряють свої смартфони протягом декількох хвилин після пробудження. Понад 70% зізнали­ся, що вони перевіряють електронну пошту та соціальні мережі до молитви та читання Біблії.

Я цілком погоджуюся з тим, як проко­ментував цю статистику Тоні Рейнке [Tony Reinke]: «Те, на чому ми сфокусуємо свої серця в першу чергу вранці, вплине на весь наш день». Тому я особисто прийняв рішення не перевіряти пошту, соцмережі й не читати новини до того, як я молитимусь і читатиму Слово, оскільки я хочу, щоб мій розум був максимально ясним і сфокусованим на Божому Слові.

Молитви вголос. Оскільки мені завжди краще молитися вголос, я намагаюся знаходити місце, де можу вільно це робити. Прислухаючись до власних молитов, я можу бути більш сфокусованим на них. Моє серце чи розум перестають блукати десь далеко, коли я молюся вголос.

Різноманітність духовних вправ. Іноді я читаю псалом, один розділ зі Старого Завіту й один із Нового. Часом я читаю лише один розділ або частину розділу, після чого витрачаю дещо більше часу, розмірковуючи над прочитаним. Або ж я можу прочитати біблійну книгу з хорошим коментарем. Я намагаюся стежити за тим, щоб сис­тематично читати обидва Завіти, а не просто стрибати туди-сюди.

Добрий сон. Якщо я гарно сплю щоночі впродовж семи-восьми годин, я читаю Боже Слово з більшою наснагою й зосередженістю.

Христоцентричні проповіді. Я слухаю на сайтах в інтернеті проповіді багатьох проповідників, що не належать до моєї деномі­нації, оскільки часто зауважую, що їхній підхід до текстів освіжає та стимулює.

Христоцентричні книги. Серед книг, які спонукають мене до спілкування з Христом, є «Слава Христа та духовне мислення» Джона Оуена; «Христос – джерело життя» Джона Флавела; та, з нових, «Пізнання Христа» Марка Джонса.

Егоїстичне читання. Іноді я читаю книги винятково для влас­ної душі. Я твердо вирішую, що не буду використовувати прочи­тане для проповідей, статей чи лекцій, і що не буду ділитися ним у соціальних мережах. Це суттєво впливає на те, як я читаю, і ко­ристь, яку з цього отримую.

Щоденні нагадування. Щоб підтримувати або поновлювати спілкування з Богом протягом дня, я пов’язую звичайні щоденні справи з молитвою або роздумами над духовними істинами. До прикладу, я можу використати перерву на каву, щоб помолитися, або ж використовую час очікування в будь-якому місці, щоб вивчи­ ти вірш, записаний на картці.

Ці особисті стосунки з Богом настільки важливі, тому що на­ стільки важливий характер. Дейв Крафт [Dave Кraft], автор кни­ги Leaders Who Last, наводить статистичні дані, які показують, що лише 30% лідерів залишаються успішними до кінця, і, за його досвідом, збої й невдачі в житті християнських лідерів зазви­чай траплялися через те, що популярність і професіоналізм займали місце характеру. Він пише: «У багатьох колах існує тенденція не помічати невідповідності характеру в особистому житті в обмін на наявність високого рівня успішності в житті професійному. Більшість лідерів занадто сильно зосереджуються на компетентно­сті й занадто мало – на характері».

Генерал Норман Шварцкопф [Nonnan Schwarzkopf] говорить практично те саме: «Дев’яносто дев’ять відсотків невдач у лідерстві – це невдачі в характері». Ха­рактер формується переважно у спілкуванні з Богом.

Джерело: “Перезавантаження. ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання”, Девід Мюррей, 2020, С.132—134

Метод Мартіна Лютера

7 ідей до молитви