Заціпеніле, бездушне серце

З часом кожен учень зазнає ударів задоволення, болю та гріха. Ці чинники можуть непомітно озлобити наше серце, звузити артерії та зробити колись гнучкі м’язи негнучкими. Зазвичай ми не помічаємо цього процесу старіння, але Бог бачить його і не може відвернутися.

Він надто сильно нас любить, і надто багато до чого покликав, щоб дозволити нам задовольнитися чимось меншим, ніж повне духовне здоров’я. У такі моменти, за словами автора Послання до Євреїв, Бог карає нас “для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.”
Євреїв 12:10, CUV

Для того щоб закликати наші незалежні розуми і самовдоволені душі назад до стану духовної близькості й залежності, Богові потрібно відновити чутливість наших занімілих сердець. Через Писання, через обставини, можливо, навіть через цю статтю, Він може почати турбувати і будити вашу душу. Такі почуття нечасто асоціюються зі Святим Духом. Вони можуть бути чимось схожі на болісне поколювання у вас у роті, коли після стоматологічної операції закінчується дія анестезії, а можуть бути схожі на біль великої втрати, коли просто хочеться вити. Але в нашому житті не може бути жодного руху, доки ми не зіштовхнемося віч-на-віч із реальністю нашого стану на цей момент.

Це перша стадія, і в моєму житті вона виразилася в безсонних ночах і занепокоєнні про щось, чому я не міг дати визначення. Це час самотності, тому що ви відчуваєте щось таке, що намагаєтеся і не можете пояснити самі собі…

Автори: Піт Грейг і Дейв Робертс «Схід червоного місяця»

Матеріал з веб-архіву “Молодь для Христа, Україна”